Архіви КДБ: Як почалася та чим закінчилася військова епопея миколаївців у російському полку СС

Наприкінці травня 1948 року начальник 2 (контррозвідка) Головного управління МДБ СРСР генерал-майор Пітовранов отримав спеціальне повідомлення з України про виявлення та ліквідацію групи англійських шпигунів на території Миколаївської області. У невеличкій преамбулі йшлося, що усі заарештовані – зрадники батьківщини, які служили у батальйоні спеціального призначення німецької армії, а потім у Російському Добровольчому Полку СС "Варяг" – військовому з’єднані, сформованому з етнічних росіян-добровольців. Військові операції полку, як і загалом формування, відбувалися на території тогочасної Югославії.

Спеціальне повідомлення начальнику 2 Головного управління МДБ СРСР генерал-майору Пітовранову щодо виявлення та ліквідації групи англійських шпигунів на території Миколаївської області

Серед заарештованих були троє уродженців села Романо-Булгаково Снігурівського району Миколаївської області – 25-річні Григорій Шевченко, Василь Шевченко та Григорій Кравченко. Вони, разом ще з двома заарештованими у справі, під час окупації проживали у рідному селі й працювали у сільськогосподарській общині, створеній новою владою.

Дані щодо викритих "англійських шпигунів"

У січні 1944 року трійця земляків була мобілізована на роботи до Німеччини. Коли чекали у Миколаєві на відправку, потрапили на око вербувальнику Леоніду Кубіку – білоемігранту, який шукав добровольців для російських підрозділів німецької армії. Земляки пристали на його пропозицію й були відправлені до Зонденбурзького спецтабору у Німеччині для підготовки. Після цього брали участь в операціях у Польщі та Югославії.

У цей час їхній батальйон був реорганізований у полк СС "Варяг", командував яким колишній білогвардієць Семенов. Останній встиг побувати заступником начальника розвідувально-диверсійної школи у польському місті Вроцлаві (тоді – Бреслау). Самі ж Шевченки та Кравченко уже як "варяги" за боротьбу проти югославських партизан отримали підвищення до унтерофіцерів й військові нагороди за зразкову службу.

"Варягом" був іще однин заарештований у справі житель Миколаївщини – 33-річний уродженець селі Івано-Кепіно Снігурівського району Михайло Заєць. У 1944 році його разом ще з деякими бійцями полку СС "Варяг" було направлено на навчання до диверсійної школи, яка розміщувалася у Кенігсберзі (сучасний Калінінград на Росії). Після проходження навчання цих бійців мали перекинути на літаках на Урал для проведення диверсійної та підривної діяльність на промислових об’єктах. Однак, за невідомих для Зайця причин, після завершення навчання вони повернулися до свого попереднього місця служби й продовжили боротьбу проти партизан.

Весною 1945 року командир "варягів" Семенов, розуміючи, що війна закінчується поразкою Німеччини, запропонував особовому складу здатися військам західних союзників. Особливо переконувати своїх бійців йому, очевидно, не довелося: усі "варяги" чудово розуміли, що чекає на них у СРСР. Здалися англійцям, які відправили бійців та командування полку на південь Італії – у табір поблизу міста Таранто. Пізніше "варяги" були видані радянській та югославській владі.

Заарештовані у справі бійці полку СС "Варяг" на допитах розповіли, що в італійському таборі їхній командир Семенов проводив вербування добровольців для продовження боротьби з радянською владою. Потім "обробкою" охочих займався вже майор англійської розвідки. Від нього заарештовані отримали завдання "по прибуттю до СРСР проводити антирадянську агітацію, вихваляти англійські порядки, а також поширювати провокаційні плітки про неминучість війни Англії й Америки проти СРСР й поразки останнього". Якщо ж війна таки почнеться й їх мобілізують до радянської армії, мали робити усе для деморалізації війська й проводити шкідницьку та диверсійну діяльність.

Шевченки та Кравченко були передані радянській стороні за кілька днів після вербування до англійської розвідки.  Потрапили у табір для репатріантів, де під час фільтрації, звичайно ж, нічого не розповіли про свою бойову звитягу на стороні німців. Були відправлені на роботу до вугільної промисловості. Однак, звідти втекли й повернулися до рідного села. Тут й були заарештовані. Ще двоє фігурантів справи, Заєць та Калина, були заарештовані на підставі свідчень трьох агентів-земляків.

Судив п’ятірку "варягів" Військовий Трибунал військ МВС Миколаївської області. Усі дістали по 25 років таборів. Матеріали, які були отримані під час слідства й суду, співробітники МДБ взяли в окрему розробку для пошуку інших "варягів", які перебували у таборі полонених на півдні Італії й могли потрапити до СРСР із завданням від англійської розвідки.

Читайте також

Як нацисти знищили потужне радянське підпілля у Миколаєві

Як російський "опозиціонер" допомагав німецьким окупантам на Півдні України

Для чого чекісти сотнями вербували жителів Миколаївщини