Архіви КДБ: Як миколаївські селяни вдалися до політичного теракту

Радянські органи державної безпеки нерідко займалися розслідуванням вбивств, які на перший погляд могли здаватися "побутовими", але мали "політичний підтекст". Саме таким було вбивство колгоспниці артілі імені Другої п’ятирічки Феодосії Грицай, що його було скоєно у селі Новий Буг тодішнього Новобузького району Миколаївської області у травні 1948 року. Жінка була застрелена у власному будинку.

Слідчі припустили, що Феодосія стала випадковою жертвою, бо перша підійшла до вікна, коли у нього постукали, і вважали, що вбитим тієї ночі мав бути її чоловік Петро – 36-річний бригадир колгоспу. Петро Грицай, окрім того, що був місцевим активістом, брав участь у березневому засіданні правління колгоспу, де вирішувалося питання про виселення місцевого жителя. Якраз тоді "входив у моду" Указ Президії Верховної Ради СРСР від 21 лютого 1948-го "Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві та ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя".

Відома дослідниця історії радянського тоталітаризму Тамара Вронська зазначила, що цей указ був ініційований тодішнім першим секретарем ЦК КП(б)У Микитою Хрущовим. Той, хто пізніше пообіцяє показати усім "Кузькіну мать", вважав, що зміцнення колгоспного ладу має відбуватися перевіреними комуністами методами – посиленням репресій. Указ передбачав спрощену процедуру депортації у віддалені місцевості Радянського Союзу селян, які не бажали задарма гнути спину на ланах і фермах, відповідно – "злісно ухилялися" від роботи за трудодні.

У Новому Бузі таким "ледарем та дезорганізатором" був визнаний місцевий житель Іван Давидов. Бригадир Грицай разом із ще одним бригадиром Лисенком та завгоспом Буйновим різко критикували Давидова й, відповідно, були напряму причетні до того, що того визнали винним, затримали й вислали до віддалених районів СРСР.

Саме з цим випадком і зв’язали слідчі МДБ вбивство Феодосії Грицай. Родичів висланого Давидова – дружину Пелагею Паливоду та брата Дорофія Давидова – заарештували. Останній на допиті свідчив, що намір помститися колгоспним активістам був, висловлював його ще один їхній родич – тезка висланого Іван Давидов. Стало також відомо, що йому Пелагея передала чоловіків німецький пістолет марки "Парабелум" (Люгер) та 30 набоїв до нього. Зброя, певно, "завалялася" з років німецько-радянської війни.

Івана Давидова, який підозрювався у вбивстві-помсті, також заарештували. Чоловік був місцевим, походив із селян-бідняків. Маючи "правильне" походження, певний час навіть перебував у кандидатах на вступ у компартію. Однак, 1934-го був виключений з кандидатів ВКП(б), а у 1937-му – засуджений до одного року умовно.

Під час арешту у Давидова знайшли той самий "Люгер". Заарештований зізнався, що взяв зброю, щоб помститися. Слідчі також з’ясували, що тієї ночі, коли загинула Феодосії Грицай, мали бути "страчені" усі троє активістів, які "забезпечили" колгоспнику Давидову вислання: Петро Грицай, Лисенко та Буйнов. Однак, останні двоє не відгукнулися на стук у вікна. А у помешканні Грицая до вікна підійшла саме дружина, що й вирішило її долю.

"Ідейним натхненником" теракту у МДБ вважали батька висланого, котрого, відповідно, теж заарештували.

За два місяці після першого повідомлення про випадок у Новому Бузі, на ім’я начальника 5 Управління МДБ СРСР полковника Волкова надійшла нова доповідна про ті події. У ній йшлося про викриття цілої терористичної групи – п’ятьох родичів висланого. Усі на той час були заарештовані й, за даними співробітників МДБ, зізналися у скоєному й на попередньому слідстві, й під час судового засідання.

Для фігурантів – Івана (Федоровича) Давидова, Івана (Іларіоновича) Давидова, Миколи Давидова, Дорофея Давидова та Пелагеї Поліводи – справа закінчилася присудом Військового Трибуналу військ МВС Миколаївської області. Усі п’ятеро дістали 25 років таборів з конфіскацією майна та ураженням в правах на п’ять років.

Читайте також

Чому на Миколаївщині токар благав ООН про допомогу, а голова колгоспу писав анонімки

Для чого чекісти сотнями вербували жителів Миколаївщини

За які гріхи хапали миколаївців восени 1940-го