Архіви КДБ: Як на Миколаївщині поширювали антирадянські матеріали, а компартійці займалися інсценуваннями й аморальщиною

Жодні листівки, зміст яких був розцінений як антирадянський, не залишалися поза увагою КДБ. Їхніх анонімних авторів завжди розшукували

Юрій Щур
Кандидат історичних наук, старший викладач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету
Архіви КДБ: Як на Миколаївщині поширювал…

Занурення в історію радянського повсякдення за допомогою розсекречених документів Комітету держбезпеки дозволяє поступово відходити від одностороннього сприйняття того періоду історії нашої країни. Головними "героями" в інформаційних повідомленнях чекістів, які вони готували для компартійного керівництва УРСР, були невідомі широкому загалу особи. "Гвинтики" системи, які забезпечували безперебійну роботу цілого організму. Якщо такий гвинтик почав "хитатися", уся система з часом могла перетворитися на порох. Отже, система через органи держбезпеки уважно слідкувала за життєдіяльністю "організму" й реагувала на хитання відповідно до обставин і доцільності.

Особливо гостро реагували на друковану продукцію антирадянського характеру. Ось і у Миколаєві до обласного УКДБ з Центрального райкому компартії 3 липня 1974 року була передана листівка з назвою "Вимоги до народних обранців". Її вилучили ще 16 червня, коли розбиралися бюлетені на виборчій дільниці №119/143. Тоді саме відбувалися вибори до Верховної Ради СРСР.

Сама листівка була виконана на стандартному аркуші друкованими літерами. Вона містила сім пунктів – питань до потенційних депутатів й влади загалом. Антирадянського у цій листівці не було нічого – усі питання були соціальними. Однак для співробітників КДБ й це було крамолою. Отже, що ж турбувало автора анонімного документа?

  1. Зростання цін, але не зарплат.
  2. Спекулятивні ціни на квіти, особливо на 8 березня та 1 травня.
  3. Черги до торговельних мереж (крамниць), особливо у вечірній час. Рівно ж й стан цих торговельних точок й асортимент, а також крадіжки й "блат" у торгівлі.
  4. Незадовільний стан транспорту та його недостатня кількість.
  5. Невдоволення роботою Державної автомобільної інспекції й рухом транзитного автотранспорту через саме місто Миколаїв, що спричиняє величезну загазованість.
  6. Недостатня кількість зелених насаджень у місті.
  7. Знущання зі звичайних жителів щодо забезпечення м’ясом й молоком.

Більш розлого запитання/вимоги автора можна подивитись у повному тексті документу, наведеному нижче.

Як на Миколаївщині поширювали антирадянські матеріали

Текст листівки, виявленої 16 червня 1974 року в скриньці виборчої дільниці №119/143

Зрозуміло, що подібні питання й зауваження від громадян є нормою при порушенні їхніх прав. Однак, співробітники КДБ вбачали у цьому відверті антирадянські прояви й мали намір ретельно розібратися.

У вересні 1974 року їм вдалося з’ясувати хто ж був автором листівки. Ним виявився 57-річний уродженець Челябінської області Борис Шульгин, член комуністичної партії, пенсіонер, полковник запасу Радянської армії. Зважаючи на такі рядки біографії, чекісти задали Шульгину логічне питання: "Чому"? Він й пояснив, що вчинив таку антирадянщину через депресію, в якій перебував через несправедливе (на його думку) звільнення з армії. У доповідній КДБ повідомлялося, що полковник покаявся, помилки визнав і був попереджений по партійній лінії.

Буквально через рік, у червні 1975 року, до миколаївського КДБ надійшли ще одні антирадянські матеріали. У супровідних матеріалах повідомлялося, що 11 червня співробітниця 12-го відділення пошти забирала кореспонденцію зі скриньки на автовокзалі й помітила там два конверти з написом "робітникам пошти". Ці матеріали були відправлені до Ленінського райкому партії, а звідти – до КДБ. Після відкриття у конвертах виявили рукописні листи, де друкованими літерами були написані заклики до ігнорування будь-яких виборів в СРСР, оскільки вони не мають жодного відношення до демократії. Крім того, у зверненні містилися заклики й погрози терористичного характеру стосовно тих, хто братиме участь у виборчому процесі.

Розшуком автора цих записів/погроз займалися місцеві співробітники КДБ, яким допомагали республіканські специ.

Як на Миколаївщині антирадянські матеріали поширювали

Текст із листа закликами до ігнорування будь-яких виборів в СРСР

Знаходили в інформаційних звітах КДБ й відбиток, м'яко кажучи, кумедних випадків із життя членів комуністичної партії регіонального рівня. Зокрема, наприкінці травня 1975 року до держбезпеки надійшла інформація, що проти ночі 23 травня невстановлений чоловік подзвонив на квартиру секретаря партійної організації колгоспу "Нове життя" село Ольгопіль тодішнього Єланецького району Підлісного й сказав його дружині наступне: "Твого немає вдома. Чекай – дочекаєшся трупа". Після півночі, коли Підлісний повернувся додому, якийсь чоловік кидав йому у двір каміння. Для розслідування цієї справи була створена слідчу групу зі співробітників МВС та КДБ.

Під час слідства в оперативників почали виникати сумніви у правдивості подружжя Підлісних, які інколи плуталися у свідченнях. Також стало відомо, що у бесідах зі знайомими вони неодноразово говорили про свої наміри виїхати із села. Не залишилося таємницею й те, що секретар колгоспної парторганізації був досить жорстким у спілкуванні із жителями села, а крім того часто пиячив із головою колгоспу Трембач та головним зоотехніком Гейс. Ходили розмови не лише про лікеро-горілчані взаємини секретаря партійної організації й головного зоотехніка, але й про амурні. Остання якось, користуючись близькістю стосунків, жартуючи, забрала з кабінету й сховала партквитки самого Підлісного й партійця Казаренка, та погоджувалася віддати лише за "могорич". Та й, в цілому, оперативникам вдалося назбирати низку інших фактів аморальщини партійців колгоспу.

Продовження "пригод" самого Підлісного було зафіксовано 16 червня того ж року. Тоді о другій годині ночі він повернувся з дружиною додому. Вони виявили в хаті порожню пляшку, якою було розбито вікно. Винного швидко знайшли. Хуліганські дії вчинив місцевий 29-річний житель Мелащенко, який перебував на підпитку. Жодної політики тут не було.

Проте, слідство тривало, оперативники розглядали й версію про інсценування погроз від невстановлених осіб, які мали місце у травні й за мету мали отримання дозволу подружжям Підлісних для виїзду із села.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Миколаїв

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme