Архіви КДБ: Як було насичене агентами й знищене підпілля ОУН на Миколаївщині

Протягом 1944-1946 років Управління МДБ Миколаївської області проводило агентурні розробки, які мали призвести до ліквідації підпілля Організації українських націоналістів, яке доволі потужно розгорнуло свою діяльність в регіоні від 1941 року та діяло в умовах як німецької окупації, так і після повернення радянської влади. Спираючись на первинні агентурні матеріали та дані з протоколів допитів, у квітні 1944 року радянською спецслужбою було заведено централізовану агентурну справу "Тризуб".

Як звітували співробітники МДБ, розробка цієї справи дозволила встановити організаційну структуру підпілля ОУН на території Миколаївської області, до складу якої тоді входила й частина сучасної Херсонщини. Чекістам вдалося своєчасно перехопити канали зв’язку та ввести до оунівського підпілля, яке з поверненням радянської влади починало діяльність в нових умовах, кваліфіковану агентуру. Були виявлені периферійні організації українських націоналістів та зв’язкові лінії з Дніпропетровською й Одеською обласними організаціями ОУН. Миколаївське УМДБ також хизувалося встановленням членів місцевого підпілля як керівників, так і рядових, а також їхніх зв’язків. В одній із доповідних чекісти вказували, що встановили особи 950 членів ОУН на Миколаївщині.

Створена чекістами карта-схема зв’язків Організації українських націоналістів Миколаївської області в період 1941-1946 років

Співробітники радянських органів державної безпеки не приховували, що успіху досягли за рахунок якісної "роботи", яку проводили агенти та секретні інформатори. Протягом 1944-1946 років у справі "Тризуб" був завербований 41 "сєксот". Найбільш продуктивними були агенти "Боєвой", "Морозова", "Удар", "Валя", "Апрєльская", "Волошин", "Надя" і "Євгеній".

За результатами розробок, чекісти склали схему структури Миколаївського обласного проводу ОУН. На чолі організації був Довбуш – уродженець Буковини, який користувався псевдонімами "Директор" та "Остап Яворський", загинув у перестрілці з нацистською службою безпеки СД у 1944 році. Керівником референтури Служби безпеки ОУН був "Роман" ("Юхим"), який загинув разом із "Директором". Уродженець Нижньодніпровська Дніпропетровської області Григорій Кононов ("Михайло", "Ігор", "Геннадій", "Олег") відповідав за проведення агітації. Після загибелі Довбуша Кононов очолив Миколаївський обласний провід, але вже у вересні 1944 року був заарештований УМДБ. За півроку до цього, у квітні, був заарештований заступник керівника СБ обласного проводу Іван Ковальський ("Андрій") – уродженець Балаклійського району Харківської області.

Створена чекістами у справі "Тризуб" схема Організації українських націоналістів, яка діяла в Миколаївській області впродовж нацистської окупації 1941-1944 роках   

Відповідно до складеної Миколаївським УМДБ схеми, обласному проводу підпорядковувалися наступні оунівські організації:

• Миколаївська міська (провідник "Іван")

• Вознесенська окружна ("Ворон")

• Великоолександрівська окружна ("Барабаш", пізніше – Назаренко)

• Херсонська окружна (Богдан Бандера, рідний брат Провідника ОУН Степана Бандери)

• Миколаївська сільська окружна (Павло Микитенко – "Хвиля")

• Ново-Одеська окружна (Григорій Кононов).

Окрім цього, в рамках розробки агентурної справи чекістам вдалося виявити 14 районних осередків націоналістичного підпілля та 30 конспіративних квартир.

Створена чекістами схема діючої станом на період розробки справи "Тризуб" Організації українських націоналістів в Миколаївській області

Варто зазначити, що націоналістичне підпілля на Миколаївщині зазнало значних репресій ще від нацистських спецслужб. Члени ОУН гинули, потрапляли до концентраційних таборів. Після повернення радянської влади, Григорій Кононов намагався відновити діяльність підпілля, реорганізувавши Обласний провід ОУН. Однак, з перших же днів, ці спроби були приречені на поразку, оскільки своїм заступником він обрав, сам того не знаючи, агента МДБ "Бойового". Третім до керівництва був включений Олександр Джемерчук – "Олесь Веселий", який був заарештований МДБ у червні 1945 року.

Завдяки агенту "Бойовому" всі дії Кононова з відновлення структурних одиниць підпілля, зокрема за рахунок вже перевірених підпільників та залучення нових кадрів, були відомі співробітникам МДБ. Скориставшись цим, чекісти засилали до підпілля значну кількість агентів, що дозволило їм взяти місцеву ОУН під повний контроль й зрештою заарештувати Кононова, який під час цього намагався вчинити самогубство.

Після арешту Кононова, чекісти створили повністю легендований обласний провід ОУН, який складався виключно з агентів МДБ: "Бойового", "Удару", "Морозової" та "Валі". Самі агенти один одного не знали, тому вважали за справжніх оунівців. Мета діяльності цього легендованого проводу полягала у встановленні уцілілих кадрів ОУН, а також намаганні отримати канали зв’язку з реальними осередками підпілля на території інших областей України, а в ідеалі – вийти на керівництво підпілля націоналістичного руху та командування УПА.

За два роки розробки справи "Тризуб" чекістам вдалося заарештувати 181 учасника націоналістичного підпілля Миколаївщини. Серед них, зокрема були:

• Михайло Леванісов, уродженець Миколаєва, директор школи ФЗО, член обласного проводу ОУН

• Олександр Назаренко ("Юрко", "Краснівський"), уродженець Ново-Воронцовки, керівник Великоолександрівського окружного проводу

• Олександра Ткачова, уродженка Ново-Воронцовки, керівниця жіночої сітки Великоолександрівського району;

• Ольга Леванісова, уродженка Ново-Бузького району, зв’язкова обласного проводу ОУН.

У доповідній МДБ з приводу закінчення справи "Тризуб" зазначалися й деякі вироки заарештованим членам ОУН. Воєнний трибунал Київського військового округу та військ МВС Миколаївської області засудив Ковалевського, Назаренка та Джемерчука до розстрілу; Кононова, Леванісова та Ткачову – до заслання на 20 років каторжних робіт. Багатьох інших членів місцевого підпілля було засуджено до каторжних робіт на 15 років з конфіскацією майна та на 10 й п’ять років таборів з подальшим ураженням в правах.

Станом на літо 1946 року агентурна справа "Тризуб" вважалася реалізованою й була закінчена. Матеріали на тих членів ОУН, яких не вдалося знайти або ж стосовно них не було достатніх підстав для арешту, були винесені в окремі провадження.

Читайте також

Якою була армія таємних співробітників і за ким нишпорила на Миколаївщині

Хто виконував "юдину" роботу на Херсонщині на початку 1950-х

Як на Херсонщині оточували нишпорками переселенців з Рівненщини