Землянка 5 ст. до н.е. і давні артефакти: миколаївцям представили результати розкопок Великої Коренихи

Другий рік поспіль археологи досліджують пам'ятку археології місцевого значення "Поселення Велика Корениха ІІІ" - сучасну територією Заводського району Миколаєва. За цей час дослідники знайшли чимало знахідок. Наприклад, землянку V ст. до н.е. з побутовими речами, які завезли навіть з Афін. Про інші цікаві артефакти та результати роботи розповіди дослідники сьогодні, 12 липня, повідомляє Depo.Миколаїв.

Як розповіла начальник відділу охорони культурної спадщини Ірина Бондаренко, депутати міськради двох останніх каденцій дали добро на фінансування програми охорони культурної спадщини. Раніше дослідження не проводилися за рахунок міського бюджету. Арехеологам перепадала робота, коли забудовник випадково знаходив якісь предмети або виїжджали вже на зруйновані місця - досліджувати майже нічого було.

У 2013 році повністю вивчили пам'ятку Велика Корениху ІІ. Наразі терторія вже нецікава для науки та як музейний об'єкт. Наступний об'єкт, до якого перейшли дослідники, - це Велика Корениха ІІІ. Минулого року на розкопки витратили з міського бюджету - 49,9 тис. грн, а цього року - 99, 3 тис. грн.

Безпосередньо результати досліджень представляв начальник археологічної експедиції Олександр Смирнов. Як виявляється, у Великій Коренисі розташовано багато об'єктів різних епох - від неоліту до кінця античної, ІV ст. до н.е. Раніше територію досліджували як частину Ольвійського заповідника ще у 70-х роках минулого століття. Наразі це вже територія Заводського району Миколаєва. 

На початку дослідженя археологи спиралися на інформацію від попердників - точної хронології чи кордонів поселення не було відомо. У 15 році дослідили близько 80 кв. м. території, але не знайшли архітектуних залишків античного періоду. Натомість виявили багато артефактів, що сівдчать про те, що тут жили люди в античний період. Найцікавшою знахідкою називають пірамідальний нуклеус, який датується 12 тис. років тому. Які він потрапив на це поселення, вчені поки не визначили. 

В цьому році роботи продовжили. Археологи мали визначитися з кордонами поселення. На території знайшли архітектурну пам'ятку - жилу землянку, площею більше 25 кв. м., а в ній облицювальний камінь, стовпові ями, на яких підтримувалася конструкція даху. Знайшли і сучасні "слід" - від коріння винограду, який проротав вже в наші часи, а також снаряд часів Другої світової.

Археолог розповідає, що конструкція землянки характерана для кінця V ст. до н. е. Ольвійської хори (сільськогосподарського поселення - ред.). Такі роботи вдалося виконати вперше за останні 20 років. Зауважимо, що це було не зруйноване грабіжниками або сільськогосподарськими роботами помешкання, тому для археологів особливо цікве: вони мали можливість дослідити його шар за шаром. 

Тепер вчені можуть можуть відтворити, яким посудом користувалися у V ст. до н. е. на території Великої Коренихи ІІІ. Наприклад, знайшли залишки імпортної кераміки - афморну тару, ліпнний посуд, а також велику кількість посуду місцевого виробництва. Крім того, давні поселенці користувалися і елітним чорнолаковим посудом, який привезли з Афін. Але у землянці його було мало. Знайшли і рідкісну знахідку - практично цілу - світильник, датований кінцем VI - початком V ст. до н. е. Попередньо можна говорити і чим займалися мешканці давнього поселення. Чоловіки - риболовством, охотою, а жінки - пряли. 

За результатами досліджень археологам вдалося передатувати поселення. Воно існувало за часів внтурішньої Ольвійської колонізація, коли розширювали, коли місто почало розростатися. Знайдений шар поселення загинув приблизно у середині ІV ст. до н.е. Археологи називають попередню причину - похід військ Олександра Македонського у Північне Причорномор'я для розширення імперії. Ольвію їм взяти не вдалося, проте під час осади Ольвії, македонська армія знищила сільськогосподарські поселення навкруги. Корениха ІІІ за датування загинула у цей час. Мешканці сільських поселень ховалися у місті й покинули помешкання, коцентруючи оборону Ольвії. 

Крім того, археологи звузили кордони, які окреслили за часів попередніх досліджень. Раніше територію поселення визначили 1 га, сучасні археологи вважають, що вона складає близько 0,5 га.