У Миколаєві директору підприємства обмежили волю за смерть працівника

У Миколаєві оголосили вирок у кримінальній справі, корені якої сягають 10-річної давнини. Безробітний чоловік, якого направили на млин на навчання, загинув, коли його затягнуло під вал. На підприємстві ж знайшли ще багаж порушень правил охорони безпеки. Про це Depo.Миколаїв повідомили у прес-службі Центрального райсуду.

Ще 4 березня 2006 року чоловіка направили на підприємство для навчання. Він був зареєстрований у Центрі зайнятості як безробітний. Чоловік, а також його напарник прийшли на роботу в суботу, яку керівництво оголосило робочим днем - для прибирання в цеху. Незважаючи на те, що обидва знаходились у стані середнього алкогольного сп'яніння, їх фактично допустили до виконання робіт.

Чоловік увімкнув рубильник на електрощиті та електродвигун екструдера. Пізніше, знаходячись біля оголеного валу машини, зачепив його рукавом і його затягнуло під вал. Це спричинило тяжкі тілесні ушкодження, через які громадянин помер за кілька днів у лікарні.

Суд дійшов висновку, що нещасний випадок стався через порушення загиблим вимог Правил з експлуатації екструдера, а першопричиною було порушення на підприємстві вимог законодавства про охорону праці. "Чисельність порушень законодавства у сфері охорони праці, пояснення свідків щодо відсутності належних умов праці, ...той факт, що директор підприємства використовувала найманих працівників під виглядом їх навчання, за що від держави отримувала грошові кошти, свідчать про те, що директор мала на меті виключно отримання надприбутків, байдуже ставилася до самих умов праці та, відповідно, до питань охорони праці, що кінці кінців і призвело до загибелі людини на виробництві" - говориться у вироку.

Трагедія, що трапилась, відкрила цілий шар проблем, типових для вітчизняних підприємств приватної форми власності. Наприклад, один із допитаних пояснив, що в 2004 році до нього звернулася директор підприємства з пропозицією виконувати обов'язки електрика. Оскільки він мав інше основне місце роботи, вони усно домовилися про його вільний графік. Фактично ж на підприємстві він був потрібен, оскільки має допуск із 5-ою групою електробезпечності, що є необхідним для експлуатації високовольтного обладнання. Саме тому у день, коли стався нещасний випадок, він не був присутнім на підприємстві, а ремонтувати екструдер прибула інша людина, яка офіційно там не була влаштована.

На підприємстві не було особи, відповідальної за техніку безпеки на певній ділянці технологічного процесу. Загиблий на момент нещасного випадку був самим "досвідченим" працівником, адже пропрацював там уже п'ять місяців. Причину плину кадрів на млині дуже наочно пояснює наступне свідчення: "Б. влаштувався на роботу наприкінці лютого 2006 року ( приблизно за 2 тижні до трагедії - авт.). Директор взяла його з іспитовим строком, а в подальшому обіцяла працевлаштувати офіційно. Після того, що сталося, директор сказала більше на роботу не приходити, фактично він відпрацював два тижні, заробітну платню він взагалі не отримав.

Умисел директора на отримання надприбутків за рахунок використання дешевої робочої сили підтверджується й іншими показами свідків. Наприклад, про не передбачену трудовим законодавством систему накладання штрафів: при тому, що середня плата працівників складала 600-800 грн, із них стягалися по 50 гривень за кожне дрібне порушення: запізнення, паління на робочому місці, включення нагрівача з метою зробити чай, ввімкнення до мережі мобільного телефону тощо.

Лише у березні 2011 року прокуратура Миколаївської області порушила кримінальну справу щодо посадових осіб підприємства. 30 березня 2012 року директору підприємства було пред'явлено обвинувачення. Справу було передано до Центрального райсуду, 4 травня 2012 року був розпочатий судовий розгляд справи.

Між тим, мати та цивільна дружина загиблого поскаржилися до Європейського суду з прав людини на те, що розслідування за фактом смерті чоловіка було неефективним. Європейський суд встановив, що мало місце порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції про права людини, і постановив, що впродовж трьох місяців держава-відповідач, тобто Україна, повинна сплатити кожній із заявниць по 6000 євро відшкодування компенсації.

За вироком Центрального райсуду директора підприємства засудили до трьох років обмеження волі. Окрім того, протягом трьох років вона не має права обіймати посаду директора вказаного підприємства, а також інші керівні посади. Також, згідно з вироком, обвинувачена має сплатити 75 тис. грн моральної та близько 4 тис.грн матеріальної шкоди матері загиблого чоловіка та 10 тис. грн моральної шкоди його доньці.