У Миколаєві собаки, що залишили жінку без руки, належать військовій частині

На початку травня Миколаїв сколихнула страшна подія - на ул.Маячній, що в Широкій Балці, зграя безпритульних собак ледь не розірвала на шматки 54-річну жительку, повідомляє Depo.Миколаїв з посиланням на "Новости-Н".

Завдяки злагодженій роботі лікарів ЛШМД і, безсумнівно, диву, Тетяну вдалося повернути до життя, проте довелося ампутувати праву руку. Після безлічі уколів, хворобливих щоденних перев'язок, барокамери й найтяжчого травматичного шоку стан постраждалої вдалося стабілізувати. Але, як виявилося, одного настрою мало, в боротьбі за життя сім'ї необхідні великі кошти.

Кореспонденти поспілкувалися з сімейною парою, силі духу якої багатьом з нас ще необхідно повчитися.

Густа щетина, пом'ятий одяг і втомлений погляд - чоловік потерпілої Юрій Батєєв практично весь час знаходиться поруч з дружиною. Тремтячим голосом він згадує, що трапилося, хоч щосили намагається не показувати. Каже - "вже пережив". За словами Юрія Васильовича, в той день, рано вранці, 6 травня, дружина вирушила за дровами - сім'я живе досить скромно - будинок опалюється піччю. Вмовляння чоловіка залишити затію не подіяли, і наполеглива господиня, взявши тачку, пішла по звичайній доріжці. Однак незабаром чоловік почув страшний крик - кричала Тетяна. Тоді Юрій в чому був вибіг на вулицю. Те, що він побачив, не може наснитися і в найстрашнішому сні:

- Те що я побачив, вам краще не розповідати. Права рука у неї була покусають, все тіло покусано, кров ллється, з правої руки кістки стирчали, там однозначно треба було видаляти праву руку. Я першим кинувся на собак, потім підбігли солдати частини з кийками і відігнали їх. Там одна собака більше людини важить, вони чорні, як ірландський вовкодав, до метра ростом по загривку.

Юрій Васильович впевнений, що тварини належать військовій частині, де він їх бачив неодноразово, крім того, солдати регулярно підгодовують псів. За словами Батєєва, в денний час собаки сидять на прив'язі, а ось в нічний по всьому селу чути нестерпний гавкіт - їх випускають "попустувати". Підтвердив приналежність собак до військової частини і Андрій - військовий, який чергував в той нещасливий ранок.

Як виявилося, проблема собак вже не перший раз спливає на вул. Маячній. За останні кілька років від іклів тварин постраждали троє людей. Жителі неодноразово зверталися з проблемою в різні служби, попереджаючи про небезпеку, проте будь-яких дій з боку влади не було. Варто відзначити, що ще в 2011 році писали про випадок, коли 28 квітня на тій же вул. Маячній було виявлено тіло чоловіка. Як виявилося, він помер внаслідок гострої крововтрати, що настала в результаті нападу собак.

Але, як зазначив Юрій Васильович, дружині пощастило більше. Те, що жінка змогла прийти до тями, стало справжнім дивом і для самих лікарів.

- Ми відверто не сподівалися, що жінка після нападу собак виживе. Однак нашим лікарям вдалося стабілізувати її стан, і пацієнтка прийшла до тями, - повідомив головлікар ЛШМД Олександр Дем'янов.

Диво, враховуючи гостру крововтрату, пульс 40/0, ​​великі рвані рани обох ніг і роздроблену кістку руки.

За словами чоловіка, крім морального фактора, дружина втомилася від нескінченних хворобливих процедур: "Кожен день їй роблять перев'язку, це займає 2-2,5 години, я просто не можу дивитися на це без сліз. Це дуже боляче. Були ще операції по відсікання некрозу - тканини відмирали. Кожен день барокамера".

Сам Юрій Васильович намагається весь час проводити з дружиною - то перевернути потрібно, то ліки купити. Шкодує, що не кожен день може приходити, адже потрібно ще встигнути на роботу - Юрій працює охоронцем доба через три, і відразу після закінчення зміни біжить до лікарні. Правда, встигає заскочити додому, адже там чекає 7-річний Євген - улюблений син, за яким зараз змушена доглядати сусідка. Незважаючи на всі прохання дитини побачити маму, хлопчиська поки не ризикують привести до ліжка Тетяни.

Вчора Таню перевели в гнійно-септичний відділення міської лікарні № 3 (Дубки) - лікуючий лікар запевнив, що фахівці зможуть допомогти жінці, яка продовжує перебувати у важкому стані.

Крім щоденної болю, сім'ю хвилює ще одне питання - де ж брати кошти, від яких, в тому числі, залежить ефективність лікування? За словами Юрія Васильовича, завдяки допомозі, наданій благодійниками в перший день, вдалося оплатити 3-денну реанімацію. А 2 тис.грн., зароблені Юрієм на рідкісних підробітках, вже підійшли до кінця. Попереду ж, за прогнозами лікарів, близько двох місяців стаціонарного лікування. Однак, як зазначив Юрій, дружина у нього боєць - не здається, запевняючи, що жити є для кого: вдома чекає улюблений син.

Сама Тетяна, оговтавшись, наскільки це можливо, від спогадів про те, що трапилося, не перестає ставити питання: "Юрочка, де ж ми будемо гроші брати?". А Юрій Васильович, тим часом, ніжно гладить дружину по голові, відповідаючи: "Знайдемо".

За 38 років шлюбу ця сім'я пережила дуже багато, сьогоднішня ситуація лише зміцнила і без того теплі відносини, а найкращим подарунком для Тетяни до її 54-річчя, яке настане 28 травня, стане допомога небайдужих людей. Адже біда, що сталася в цій родині, більше, ніж одвічне моралізаторство на тему: "чи присипляти бродячих тварин або досить ізолювати від суспільства". Біда ця стосується життя конкретної людини, матері і люблячої дружини, дивом залишилася в живих. Чи може щось бути цінніше людського життя?

Всім, хто бажає допомогти, прохання звертатися до Юрія Батєєва: тел. 066 472 80 10