Там, де гроші, завжди виникає спокуса, - головний лікар миколаївської лікарні про побори

Пацієнти Миколаївської обласної клінічної лікарні звикли до того, що за певні медичні послуги треба платити гроші – хоча медпрацівники і називають "благодійними внесками". Наприклад, пацієнтам відомо, що послуга кардіографії тут коштує 30 грн. Про це йдеться у сюжеті Громадського ТБ.Полтава, повідомляє Depo.Миколаїв.

Журналісту кардограма обійшлася також у 30 грн. Гроші медичні працівники беруть прямо в кабінеті, не направляючи до каси. Головний лікар закладу Віктор Відяпін стверджує, що знає про проблему, але протистояти поборам мають, у першу чергу, самі пацієнти.

"Проблема існує, ми знаємо. Ми знаємо, що йдуть гроші – чи благодійність, чи гонорари, чи хабарі – вони йдуть, і у великій кількості. Але хто, як не хворий, має озвучити це? Вони як партизани – від них щось дізнатися неможливо. Ніхто не написав жодного разу заяву. Як боротися з таким явищем?", - зазначає Відяпін.

Він додає, що виховні бесіди та вмовляння на підлеглих не діють. "За ними щодня стежити не можна. Умовляння, розповіді, вимоги – вони чомусь не мають належного впливу, тому що там, де гроші, там завжди виникає спокуса, і нікуди від цього не дінешся".

Через це очільник лікарні виступає за платну медицину. За його словами, більшість пацієнтів може і хоче допомагати лікарні, але не в кишеню лікаря. А поки що існувати лікарні допомагає благодійна організація під назвою «Трансплатація органів», яка зареєстрована за юридичною адресою лікарні. Цікаво, що засновником цього фонду є сам Відяпін, депутат Миколаївської обласної ради V та VI скликань (2006-2015 рр), колишній член фракції Партії Регіонів.

З моменту заснування організації "Трансплатація органів" у 2001 році Віктор Відяпін керував нею протягом десяти років. Наприкінці 2011 року на посаду керівника прийшла Лілія Романенко, яка також працює інженером у Миколаївській обласній лікарні.

У місцевих ЗМІ можна знайти матеріали, які ставлять під сумнів прозорість і доброчинні наміри цього благодійного фонду. Ще чотири роки тому сайт "Преступности.нет" писав:

"Якщо проаналізувати структуру видатків БО за минулі три роки, то стане ясно, що левову частку коштів організація витратила на ремонт приміщень лікарні, а також на закупівлю медикаментів. Наприклад, у 2010 році з 2,6 млн грн залучених коштів 1,5 мільйона пішло на всілякі ремонти. Не треба мати сім п'ядей в лобі, щоб зрозуміти, що будівництво та ремонт – найкращий спосіб списати гроші. Те ж і з медикаментами. Їх, приміром, у 2011 році було закуплено майже на півмільйона гривень. За словами головного лікаря, ці ліки пішли пацієнтам з малозабезпечених шарів. Але в такий "комунізм" важко повірити навіть самому наївному пацієнту".

У 2015 році структура видатків БО "Трансплантація органів" була схожою, хоча суми є вже дещо нижчими. З 1,7 млн грн, залучених організацією, майже 707 тис. грн пішло на поточний ремонт, а близько 467,9 тис. грн було витрачено на медикаменти. Інші статті видатків – це бланки господарських товарів (153,7 тис. грн), медичне обладнання (143,8 тис. грн), м'який інвентар (12 тис. грн).

У другій міській клінічній лікарні Миколаєва пацієнтів направляють до іншої благодійної організації – МБФ "Надія". Наприклад, за проведення кардіографії особам не за місцем проживанням доводиться платити по 20 грн до каси фонду. Проте у журналі-рахунку можна побачити і значно вищі суми, які сплачують пацієнти за інші послуги. 

"Приблизно прикинули, що кардіограмка коштує 20 грн. За рахунок цього ми виживаємо. Ті ж канцелярські товари ми купуємо", – розповідає лікар з функціональної діагностики Людмила Безрученко. Заступник головного лікаря Петро Удовиченко категорично відмовився давати будь-які коментарі на камеру щодо збору благодійних внесків.

Як говорить громадський активіст, представник миколаївської ланки ГО "Медичний контроль" Дмитро Рябченко, його організація давно відстежує ситуацію навколо благодійних фондів, що діють при закладах охорони здоров'я міста. Каже, що всі фонди є приватними і діють практично в кожній лікарні.

"Затребувати у фондів [звітність] дуже складно. Усе дуже темно, специфіка темна, суми коштів занижені. Нам розповіли, що лікарів змушують направляти саме до благодійного фонду", – ділиться Рябченко.

Намагання отримати більш детальну інформацію щодо діяльності фондів завершилися для активістів невдало: "Ми писали звернення в обласну прокуратуру з вимогою перевірити від нашої громадської організації всі приватні фонди. Ось уже рік-півтора перевіряють. Поки відповіді ми не можемо отримати, що ж ця перевірка виявила чи не виявила, хто є насправді їхніми власниками, які суми коштів вони збирають", – додає активіст.

Довідка. Згідно з дослідженням Інституту аналітики та адвокації, у 2014 році консолідований обсяг благодійних пожертв, отриманих закладами охорони здоров’я м. Миколаєва, склав 17,3 млн грн. З них найбільше коштів зібрала Миколаївська обласна лікарня – 4,3 млн грн. Миколаївська обласна дитяча лікарня отримала трохи менше – майже 3,9 млн грн. Ще близько 3 млн благодійних пожертв сплатили пацієнти міській лікарні №4, 2,3 млн – міській лікарні №3.

Побори в лікарнях – масштабне явище, яке носить загальнонаціональний характер. Не виключенням є і заклади охорони здоров'я Миколаєва. Часто медпрацівники на свій розсуд встановлюють розмір так званих "благодійних внесків" і ставлять пацієнтів перед фактом необхідності сплатити кошти.

Куди йдуть ці кошти далі – на потреби лікарні чи на потреби окремих зацікавлених осіб – відстежити важко, особливо із урахуванням того, що далеко не всі медзаклади готові звітуватися перед пацієнтами по зібраним і витраченим благодійним внескам.