Миколаївці виступили за відновлення осушеного Жовтневого водосховища

Миколаївці виступили за відновлення осушеного ще в 2006 році Жовтневого водосховища. Відповідну петицію до місцевої влади зареєструвала Лариса Веселовська, повідомляє Depo.Миколаїв. 

Активістка зазначає, що нині стан водойм з яких веде забір ресурсів місто, є катастрофічним, а Жовтневе водосховище - єдиний стратегічний запас прісної води для Миколаєва.

"Сьогодні основним джерелом води для жителів міста Миколаєва є водоканал "Дніпро - Миколаїв" протяжністю 73 км і потужністю до 230-240 тис. куб. м на добу. Резервним джерелом водопостачання Миколаєва до 2006 року було Жовтневе водосховище, яке наповнювалося водою з Інгулецького каналу. Водосховище експлуатувалося з 1958 року. Це був стратегічний запас прісної води Миколаєва", - йдеться у петиції. 

Проект Верхнеінгулецкой зрошувальної системи, куди входило Жовтневе водосховище, був розроблений Одеською філією "Укргіпрокомунбуд" в 1954 році. Тоді вже в народі водосховищі стали називати Жовтневим морем. Його обсяг на момент початку експлуатації становив 15 млн куб.м, а пізніше виріс і до 32 млн куб. м води (при максимальному заповненні), а глибина в окремих місцях була до 28 метрів. Воно заповнювалося щорічно, в осінньо-зимовий період (160 днів), дніпровської і інгулецької водою.

"Так як основну частину прісної води Миколаїв забирає з Дніпра, отже, велике значення має якість води в річці. На жаль, вода в річці Дніпро не відповідає встановленим нормативам. Вода в Дніпрі поблизу Миколаєва дуже поганої якості. Основним забруднювачем є Криворізький промисловий комплекс. Звідти в Дніпро потрапляють високомінералізованих шахтні і неочищені стоки. Вода в Дніпрі поблизу Миколаєва містить солі важких металів, нафтопродукти, отрутохімікати, а також патогенні мікроорганізми. Місто неодноразово стикалося з небезпекою розвитку холерної епідемії. Проби річкової води, взяті в межах міста, не відповідають нормам за хімічним складом і за кількістю бактерій. У великому відсотку випадків у річковій воді міститься холероподібна паличка", - додає активістка. 

Не кращою є ситуація і з річкою Інгулець, яка забруднена ще більше ніж Дніпро. Останнім часом місто намагається обмежити забір води з цієї річки, проте, повністю відмовитися від її споживання неможливо.

Типова ситуація спостерігалася в 2006 році на Жовтневому водосховищі. За період багаторічної експлуатації, в результаті уповільненого водообміну, відбулося замулення водойми, значно підвищилася мінералізація води. Керівництвом міста було прийнято рішення спустити воду Жовтневого водосховища для очищення мулового шару. Крім того, зміст і охорона водосховища стали непідйомними для бюджету міста. Воду спустили, а 2008 році сталася криза. І проект очищення та відновлення водосховища відійшов на задній план. Про нього просто забули.

"Справжні" господарі міста навіть не спробували продати багатий мінералами мул як добрива для сільського господарства. Родючі землі водосховища дуже швидко заросли травою і чагарником. У 2015 році на Жовтневому водосховищі двічі виникали пожежі. Недобросовісні громадяни міста, після зняття охорони водосховища, призвичаїлись вивозити машинами сміття і скидати його туди, де раніше була вода", - пише Веселовська.

На засіданні комісій з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій не раз обговорювалося питання про забезпечення централізованого водопостачання м Миколаєва резервним джерелом для подачі води населенню в разі техногенних катастроф.

"Сума відновлення стратегічного запасу води в м.Миколаєві на сьогодні є непідйомною для бюджету міста. Потрібен європейський грант або субвенція держави. Я пропоную проголосувати за петицію про відновлення Жовтневого водосховища", - намагається активізувати вирішення проблеми авторка петиції.