Текст: Юлія Лукьяненко, Дар'я Козачук
Навіщо успішний військовий водив дружину у лісовий лабіринт
Одне з найстаріших сіл Вознесенщини здобуло нову славу завдяки військовому, який творив ботанічні дива
Щоб знайти незвичайні емоції та враження, не обов'язково їхати за кордон чи в якусь іншу далечінь. Дивовижне та неповторне часто поруч – головне, знати, де шукати. На Вознесенщині, що у Миколаївській області, тінистий парк та стару панську садибу можна знайти у селі Трикрати, розташованому в сотні кілометрів від обласного центру.

Дістатись пункту призначення, варто з міжміського автовокзалу приїхати до районного центру – міста Вознесенськ, а далі пересісти на автобус та вирушити до села. Щоб затриматись тут на вихідні, варто подбати про ночівлю. Найближчий до Трикрат готель є у Вознесенську, проте можна облаштувати кемпінг у самому селі. Особливих розваг, окрім бару та дискотеки, в селі немає, але вони не знадобляться тим, хто приїхав дізнатись про історію та легенди, пов'язані з особою військового, мецената та лісовода Віктора Скаржинського.
Занедбаний рай
Трикрати – одне з найдивовижніжих та найстаріших сіл Вознесенського району. Воно розташоване на перетині трьох рік та межує з природним заказником "Бузький Гард". Існує думка, що в далекому 1240 році до тутешнього Стражного – глибокого Петропавлівського каньйону, глибина якого сягає 70 метрів – татаро-монголи зігнали до провалля близько 30 тисяч людей та наказали зробити крок вперед тим, хто згоден прийняти мусульманство та хоче залишитись живим, але всі люди зробили крок назад та впали в глибини каньйону.
В цій місцевості існує звичай: хто тричі спотикнеться на цій землі – залишиться тут жити. Загалом з Трикратами пов'язано багато різних історій. За радянських часів село було дуже багатим та процвітаючим, але зараз його називають "занедбаним раєм". Від колишньої величі не залишилось і сліду.
Від Скаржинки до Трикрат
Як і у будь-якого стародавнього роду, у Скаржинських було своє родове гніздечко. Збудував його батько славного козацького сімейства Петро Скаржинський ще у XVIII сторіччі. Землі для свого помістя полковник другого Бузького полку отримав в дарунок від російської володарки Катерини ІІ. Петро Скаржинський побудував маєток, але жити в ньому відмовився, тож за розвиток села та створення Трикратського лісу – втім, тоді про це ще ніхто не знав – взявся його син Віктор, який свого часу також прославився у військових діях.
Колись село, де стоїть родовий маєток Скаржинських, носило цілком очікувану назву "Скаржинка". Нині воно називається Трикрати, і існує три версії походження цього імені. За першою, мешканці села тричі виганяли з власних територій татаро-монгольських загарбників. За іншою, запорожці тричі виганяли поміщиків, які намагались присвоїти собі землі. За третьою легендою, найколоритнішою, працьовиті мешканці села тричі виганяли звідси всіх ледарів.
Родовий маєток
"Золоті часи" Трикрат припали саме на період життя Віктора Скаржинського. Попри свій вік, маєток видатного сімейства чудово зберігся. Це двоповерхова будівля, вибудована в формі літери "П". Над головним входом висить шлюбний герб Скаржинських-Раух. Ліворуч – герб Скаржинських (клановий герб Бонча), праворуч – герб фон Раухів.

Будівля, що декілька разів перебудовувалася, має декілька таємних виходів та кімнат. Подейкують, що з підвалу маєтку можна вийти прямісінько в ліс, але в радянські часи ці лабіринти замурували чи затопили, точних відомостей до цього часу не лишилось. Будемо відверті, було б дивно, якби старий маєток раптом би опинився в народній свідомості без таємничих підземель.
Сьогодні в будівлі розташована школа мистецтв, маєток часто відвідують туристи. Викладачі охоче розповідають про те, якими були покої господарів, де вони приймали гостей та що робили у вільний час. Не обійшлось і без містики: місцеві розповідають, що в будинку мешкає привид маленької дівчинки, яка грає на фортепіано. Скрип підлоги та звучання інструменту, що стояв в одній з кімнат на першому поверсі, нерідко чули і викладачі школи мистецтв, і охоронці.
Трикратська здравниця та бали для вельмож
Скаржинські полюбляли приймати гостей, до них приїздили погостити як великі чини царського роду, так і звичайні селяни. Родина мешкала у маєтку навесні, влітку та восени, а зимували в Одесі, тож трикратська садиба була саме місцем відпочинку та релаксу. Завдяки рідкісним рослинам, які висадив власник комплексу, повітря в цих місцях вважалось цілющим. Люди навіть приїздили до Скаржинського лікувати туберкульоз.
Зазначимо, що родове помістя – не єдина будівля Петра Скаржинського. В 1797 році він звів ще й церкву на честь Святого Архистратига Михайла. В приході було 168 дворів та 1300 прихожан. Споруду зруйнували у 1986 році.

За однією з версій, Віктор Скаржинський був похований під руїнами церкви, і його фамільний склеп вже давно був зруйнований. Інші джерела говорять, що видатного лісовода поховали в Одесі. Від колишньої ж церковної величі залишилась лише 200-річна арка, через яку жителі села потрапляли до Михайлівської церкви.
Особливу атмосферу цій місцині додає парк "Лабіринт", побудований для коханої дружини Наталі. Сотні гектарів унікальних насаджень перетворили Трикрати на прекрасну унікальну оазу. Ці заповідні місця населяють рідкісні тварини, а над головою постійно кружляють голуби – цих птахів Скаржинський надзвичайно полюбляв. У парку навіть є особливе місце "Голубине гніздо".
Сьогодні село Трикрати хоч і втратило колишню велич, але зберігся його особливий дух. В 2011 році виповнилось 150 років з дня смерті великого творця, цей рік оголосили "роком Скаржинського". До села приїздили туристи, але кардинально ситуації це не змінило.

Туристичний маршрут "Трикрати – Парк "Лабіринт" – Актівський каньйон" вважають унікальним. Кожен любитель дикої природи та романтичних історій має хоч раз відвідати ці заповідні місця.
В матеріалі використані світлини з відкритих джерел.