Як пройти шість кіл "собачої" бюрократії у Миколаєві

Про проблему бездомних тварин у Миколаєві можна говорити годинами. Зрозуміло, питання не вирішити ні за тиждень, ні за рік. Але поки чиновники думають, як можна скоротити чисельність собак-безхатченків у гуманний спосіб, на вулицях підростає чергове покоління тварин.

В Центрі захисту тварин, Департаменті ЖКГ неодноразово заявляли, що стерилізація допоможе скоротити кількість собак у місті. Depo.Миколаїв вирішив дізнатися, як працює ця схема.

Ми взяли одну локацію, про яку нам повідомили читачі, та й ми самі неодноразово спостерігали за місцевою "бандою" собак. Адресу називати не будемо, аби уникнути звинувачень численних миколаївських зоозахисників і любителів тварин в тому, що статті журналістів потім використовують догхантери. Зауважимо лише декілька моментів. Місце ми обрали в Заводському районі – він у місті великий, тому схожих за описом "пейзажів" нарахувати можна багато. Собак на нашій локації близько десяти. Живуть вони на галявинці, де щоденно проходить безліч людей і де полюбляють гуляти з дітьми. Зграя розрослася кілька місяців тому, коли "сімейна парочка" псів народила штук шість цуценят (підійти та точно їх перерахувати дещо лячно), які вже встигли підрости.

Поки цуценята були маленькими, вони загравали з перехожими. Але зараз вони вже кидаються на чужаків, в той час як людей, які проходять щоденно, нібито впізнають - вочевидь, за запахом. Велосипедистам доводиться непереливки: на них тут кидаються постійно. А дехто і з перехожих намагається обійти свору іншою стороною, не сподіваючись на "а раптом обійдеться".

Отже, ми вирішили поступити гуманно, як радять комунальники та зоозахисники, та зробити заявку на стерилізацію зграї собак. Причому для чистоти експерименту робили це як звичайні мешканці Миколаєва, а не журналісти. Піти у цьому випадку можна трьома шляхами: звернутися до адміністрації району, Центру захисту тварин або Департаменту ЖКГ. Ми обрали, як вже потім з'ясувалося, найдовший.

Вирішивши, що в адміністрації Заводського району мають знати всі проблеми мешканців, спершу звернулися саме туди. Варто зазначити, що сайт міськради підказує, що заявки на стерилізацію приймають і в адміністраціях, тому, не чекаючи несподіванок, почали шукати, до кого саме звернутися.

На сайті міськради вказані номери різних служб адміністрації. Куди зателефонувати із заявкою на стерилізацію звичайній людині, яка щоденно не шукає інформацію сайтом, як журналісти, незрозуміло. Тому ми вирішили запитати про це в приймальні.

На щастя, у "передачі від чиновника до чиновника" нам попалися культурні люди. У приймальні нас люб’язно відправили телефоном до санітарної інспекції - начебто там все повинні сказати. В санінспекції нас передали у відділ благоустрою. "На лінії йде ремонт" - відповіли нам за виданим номером. Тому ми знов повернулися до санінспекції, щоб поцікавитися, чи є інший.

Як виявилося, номер у один. На питання, як же звертатися людям, якщо він не працює, погодилися передати слухавку представниці відділу благоустрою. Але і на цьому наша телефонна мандрівка не закінчилася: далі нам видали номери Центру захисту тварин. Знову ж таки – два. За першим нас знову переадресували. На цей раз - на диспетчера.

Нарешті ми змогли подати заявку, де у нас взяли контакти. Як виявляється, собачок стерилізувати не просто – доведеться почекати. Скільки - зоозахисники не беруться сказати, тому що заявку далі передають... у Департамент ЖКГ. Може, чекати доведеться місяць. Або три...

Таким чином, щоб подати заявку, нам довелося пройти щонайменше "шість кіл бюрократії": зателефонувати до прийомної Заводської адміністрації, санінспекції, відділу благоустрою, знов санінспекції, а також за двома номерами Центру захисту тварин. Останнє коло - Департамент ЖКГ, де мають обробити нашу заявку.

Звісно, можна було б одразу подзвонити у кінцеву інстанцію – Департамент ЖКГ. Але навіщо тоді міськрада переконує, що заявки приймають в адміністраціях, тому ж відділі благоустрою, коли це неправда? Чому в адміністрації одразу не можуть переадресувати до Центру чи Департаменту ЖКГ, а відфутболюють з відділу до відділу?

Можливо, необізнаними виявилися саме в адміністрації Заводського районі. Але це пекло бюрократії, ймовірно, вдасться пройти не всім: або часу не вистачить, або терпіння. Або взагалі не зможуть знайти, куди телефонувати, адже звичайні жителі не дуже обізнані в тому, що таке Департамент ЖКГ і Центр захисту тварин. 

У будь-якому разі, заявку подано. Залишається дочекатися, коли до неї дійде черга, і сподіватися, що за цей час псів не стане більше і вони ні на кого не нападуть. Бо як нападають миколаївські пси, знає все місто.