Самці шимпанзе виявилися турботливими татусями

Американські зоологи виявили, що самці шимпанзе приділяють набагато більше уваги своїм дитинчатам, ніж вважалося раніше. Вони проводять багато часу зі своїми "нащадками" та їхньою о матір'ю, особливо в перший рік життя малечі. Дослідження опубліковане в Royal Society Open Science, повідомляє Depo.Миколаїв з посиланням на "N+1".

Вчені довгий час вважали, що самці проміскуітетних приматів не витрачають час на турботу про дитинчат, оскільки вони не знають не знають, чи це їхні "нащадки". У новій роботі дослідники вирішили перевірити, чи ведуть себе подібним чином самці східного підвиду шимпанзе, який живе в центральній і східній Африці. Крім того, дослідники хотіли підтвердити або спростувати припущення про те, що самці піклуються про дитинча не для того, щоб його захистити, а щоб мати більше шансів на спаровування з його матір'ю.

Вчені зібрали результати спостережень за групою шимпанзе в Національному парку Гомбе в Танзанії за 25 років (1989-2013 роки). У дослідженні розглядалося поведінку самців і дитинчат, чиї родинні зв'язки були підтверджені генетично. Спостерігачі слідували або за парою мати-дитинча, або за самцем протягом дня і фіксували, скільки часу самець проводить зі своїм сином і як він себе при цьому веде. Для порівняння автори роботи вивчали поведінку самців по відношенню до пар мати-дитинча, в яких ані мати, ані дитинча не були родичами самця. Спостереження за взаємовідносинами самець-дитинча тривали до тих пір, поки дитинчаті не виповнилося приблизно 3,5 року. Всього дослідники вивчили 15 самців і 49 пар мати-дитинча, при цьому самець був батьком 27 дитинчат.

Вчені не підтвердили гіпотезу про те, що самець шимпанзе піклується про дитинча, щоб згодом спаровуватися з його матір'ю. Вони не виявили кореляції між кількістю часу, який самець проводив з матір'ю і дитинчам і тим, хто опинявся батьком її наступного нащадка. Також виявилося, що самці проводили зі своїми дитинчатами - грали з ними і займалися грумінгом - істотно більше часу, ніж з чужими, коли малеча шимпанзе була молодше шести місяців і найбільш уразливою.

У той же час дослідникам не вдалося відстежити, як поводили себе батьки в ситуаціях, коли життя дитинчати піддавалася ризику, наприклад, під час нападу шимпанзе з сусідніх груп. Але згідно з дослідженням іншої популяції східних шимпанзе, дорослі самки рідше нападають на матір з дитинчам в присутності самця. Тому автори статті припустили, що присутність самця "гасить" агресію чужих самок, яка в іншому випадку могла б привести до загибелі дитинчати. У міру дорослішання нащадків, батьки приділяють їм все менше уваги. Коли малечі виповнюється півтора-два роки, їхні батьки починають проводити приблизно однакову кількість часу зі своїми і чужими дитинчатами.

На думку авторів статті, отримані результати показали, що проявляти батьківську турботу здатні представники навіть тих видів приматів, у яких не формується тривалих зв'язків між самцем і самкою. Можливо, ці результати зможуть пролити світло на те, як гомініди переходили від промискуитета до моногамії. Згідно з однією з гіпотез, довгостроковий зв'язок між самцем і самкою виникав внаслідок батьківської турботи про дитинча.