Миколаїв

Хочеться п'яту медаль, як мінімум, - Харлан про плани на майбутнє

Миколаївська шаблістка вважає найкращим подарунком відпочинок і незабаром розпочне нові тренування

14 вересня 2016, 12:05

Хочеться п'яту медаль, як мінімум, - Харлан про плани на майбутнє

Миколаївська шаблістка Ольга Харлан, яка здобула "срібло" та "бронзу" у Ріо, розповіла про враження від Олімпіади та спортивні плани на майбутнє. Про це повідомляє Depo.Миколаїв з посиланням на Styler.

На перші тренування з фехтування дев'ятирічну Олю привів батько. І хоча до цього дівчинка активно займалася танцями, вона відразу ж закохалася в спорт, який дав їй дорогу в життя. Зараз в списку її нагород - "золото" Олімпіади в Пекіні, "бронза" на іграх в Лондоні, "срібло" і "бронза" в Ріо. Крім того, Ольга завоювала безліч медалей на Чемпіонатах світу з фехтування у Франції, Туреччині, Угорщині та Росії, а на чемпіонатах Європи з тріумфом перемагала в Німеччині, Великобританії, Хорватії та інших країнах. Є у чемпіонки і державні нагороди. Так, Харлан була удостоєна орденів "За заслуги" першого, другого і третього ступеня, а також ордена Княгині Ольги третього ступеня.

- Ольга, Олімпіада в Ріо завершилася пару тижнів назад. Ви визначилися зі своїми спортивними планами? Після повернення вже почали нові тренування?
- Час, як завжди, летить дуже швидко. Здавалося б, чотири роки між олімпійськими іграми - це так багато! Але дні, тижні і роки просто блискавкою проносяться. Мені здається, Олімпіада в Лондоні була зовсім недавно, а насправді ми вже з Ріо повернулися. Зараз трохи відпочину і незабаром буду далі тренуватися. Попереду - підготовка до нових ігор. До Токіо-2020. А взагалі найкращий подарунок для мене - відпочинок. Коли тренування інтенсивні, хочеться просто взяти і повноцінно виспатися. Тоді самий звичайний відпочинок сприймається як нагорода.

- А що найбільше запам'яталося на цій Олімпіаді?
- У Ріо атмосфера була просто прекрасна. Чи жарт: Олімпійські ігри! Правда умови в олімпійському селі були такі собі. Все будували наспіх, хотіли встигнути до термінів. І вийшло, що не все було ідеальним. Але ми, спортсмени, легко адаптуємося до будь-яких умов, так що дрібні незручності вже через короткий час стають непомітними.

- Були часи місто подивитися?
- Після наших змагань в Ріо нам дозволили залишитися на тиждень в місті. У нас з'явилася можливість поспостерігати за іншими змаганнями, повболівати за наших олімпійців, що дуже мене обрадувало. Ми встигли подивитися місто, побувати на пляжі. До Ісуса (статуя Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро, одне з семи нових чудес світу - ред.) не потрапили, тому що в той день погода була просто жахлива. Лив сильний дощ і пройти по вулиці не представлялося можливим. Подивилися на статую здалеку, і все.

- А які враження залишилися від країни? Вам є з чим порівняти, адже ви любите подорожувати не тільки як спортсмен, але і як турист.
- Бразилія - ​​екзотична країна, і дуже різна. Я рік тому була в Венесуелі. І ще до Олімпіади передбачала, що по екзотичності Бразилія буде до неї дуже близька. Я знала, куди ми полетимо. А коли приїхала в Ріо, то зрозуміла, що була в цих припущеннях права. Я дуже люблю подорожувати. І дуже хочу в ті міста, де я бувала на змаганнях. Через інтенсивну зайнятость подивитися місцевість не виходить, тому із задоволенням поїхала б туди як турист, а не як спортсмен. Адже зазвичай буває так: чотири дні я в країні, і три з них я в залі. Мало що побачити можна, як ви розумієте.

- А де ви відчуваєте себе найбільш комфортно?
- Найбільше мені подобається бувати в європейських країнах. Ходити вулицями, дивитися на людей. Подобається мені і в США. Надовго запам'ятається Бельгія і Німеччина. Ну і як же без Франції! Ми туди їздимо на змагання щороку. Зручність у подорож для мене - це наявність поруч магазину, і в ідеалі - шопінг-молу. І, звичайно ж, центр міста неподалік. Наші міжнародні змагання, як правило, проходять не в столицях, а в менших містах. У Франції це був Орлеан, в Бельгії - Гент.

- А як це - бути олімпійським чемпіоном в такому молодому віці? Які почуття переживаєте?
- Коли досягаєш такого результату, який передбачає медаль - це просто непередавані відчуття. Це почуття не можна описати словами. Потрібно його пережити самому. З роками стала про себе думати: "Так у мене ж вже чотири медалі. Ого! А я ж чогось домоглася". Але я навіть не думаю зупинятися на досягнутому. Хочеться п'яту медаль, як мінімум. Тільки лише якесь непорозуміння може мене зупинити.

Нагадаємо, що Ольга Харлан виборола "бронзу" в індивідуальних змаганнях та "срібло" в командних. Під час церемонії закриття Олімпіади вона стала прапороносцем збірної України.

Більше про життя Миколаєва та області читайте на Depo.Миколаїв

Loading...
Loading...