Миколаїв

На Миколаївщині археологи знайшли пам'ятки Мідного віку

Розкопки тривають на території Олександрівського водосховища

21 жовтня 2016, 09:17

На Миколаївщині археологи знайшли пам'ятки Мідного віку

На правому березі Олександрівського водосховища працює Миколаївська експедиція Інституту археології Національної академії наук. Розкопки проводять за рахунок атомників на території двох унікальних об'єктів - Лідиної Балки та урочища Гард. Про це Depo.Миколаїв повідомили в прес-службі Південно-Української АЕС.

Обидві історичні пам'ятки багатошарові та розкривають низку історико-археологічних періодів. Найдавніший з них належить до епохи неоліту, найпізніший - до часів українського козацтва та хутірських поселень початку XIX сторіччя. Археологічні експедиції тут працюють не перший рік.

Історичну пам'ятку Лідина Балка відкрили 2007 року під час підготовки до підняття рівня Олександрівського водосховища. Наступного року розпочали стаціонарні розкопки. Як визначили, найдавніші археологічні нашарування в Лідиній Балці належать до періоду пізнього неоліту. Вище розташовується шар енеоліту, в тому числі трипільської культури. Над ними виявили знахідки доби ранньої бронзи, а саме ямної, катакомбної та інших культур.

На Миколаївщині археологи знайшли пам'ятки Мідного віку

Цього року археологи продовжують досліджувати в Лідиній Балці масштабну культову споруду часу середньої бронзи (перша половина ІІ тис. до н.е.) діаметром близько 20 м. У північній частині кільця, викладеного з каміння, розташований вівтар - п'ять антропоморфних стел, розташованих у певному порядку. До складу споруди входили також декілька менгірів - гранітних культових брил зі слідами обробки та низка інших цікавих з точки зору археологічної науки знахідок.

На Миколаївщині археологи знайшли пам'ятки Мідного віку

"Подібний культовий комплекс - дуже рідкісне явище для епохи середньої бронзи. Слід зазначити, що роботи наші дуже складні, культурний шар у Лідиній Балці сягає 1,8 метра. Його розробка відбувається за спеціальною методикою, яка нарівні з фінансовими питаннями накладає відбиток на терміни робіт. На сьогодні вивчено близько 70-80% площі пам'ятки", - розповідає керівник експедиції, науковий співробітник Інституту археології НАНУ Віктор Фоменко.

Не менш унікальний та складний інший об'єкт археологічних досліджень у зоні розташування Олександрівського водосховища - урочище Гард. Тут на прибережній ділянці (Гардовому клині) сконцентровано пам'ятки раннього та пізнього неоліту, трипілля, енеоліту, епохи бронзи, сабатинівської культури, римської доби та часів Запорізького козацтва - Буго-Гардівської паланки. Загалом у цьому місці нашаровуються до десятка культурних горизонтів, кожен з яких розкриває свою епоху, та три різночасових могильники.

На Миколаївщині археологи знайшли пам'ятки Мідного віку

За твердженнями вчених, у двометровому шарі ґрунту відображено історію розвитку людства протягом семи тисяч років. Про знахідки одного з таких проміжків - періоду неоліту - старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Микола Товкайло розповідає, що на цьому поселенні зафіксовано початки переходу людей до осілого способу життя з поширенням форм відтворюючого господарства - землеробства та скотарства. Тобто це - початок неолітичної революції.

З часу відкриття в 30-ті роки минулого сторіччя було здійснено декілька спроб глибокого вивчення археологічної пам'ятки Гард, та жодну з них не було завершено. У рамках договору з ВП ПУАЕС системні роботи на території цього об'єкта розпочалися 2006 року. "Загалом це унікальна пам'ятка. Таких у Європі можна перерахувати на пальцях. Кожного року вона приносить якусь сенсацію", - наголошує Товкайло.

На Миколаївщині археологи знайшли пам'ятки Мідного віку

Нещодавно археологи працювали на горизонті пізнього енеоліту (мідного віку) - ранньої бронзи. Під шаром землі вони віднайшли могильник усатівської культури: захоронення, кам'яні поховальні споруди, кромлехи, священні камені, менгіри тощо. Усього в урочищі Гард розкопано вже близько 700 квадратних метрів.

Енергетики зазначають, що територія Південно-Українського енергокомплексу в сферу робіт постійної чинної Миколаївської експедиції Інституту археології НАНУ увійшла в 1978 р. У ложі Олександрівського водосховища з 1989 р. по сьогоднішній день розкопано понад 50 тис. кв. м. Роботи велися поетапно, у межах пускових комплексів Ташлицької ГАЕС.

Законодавчими актами з охорони пам'ятників історії та культури, зокрема Законом України "Про охорону культурної спадщини" (2000 р.) передбачено фінансування охоронних археологічних досліджень за рахунок будівництва промислових об'єктів. Усього в зоні Південно-Українського енергокомплексу виявлено близько 50 археологічних пам'яток, де представлено практично всі етапи історії заселення Гранітно-степового Побужжя з прадавніх часів (кам'яний вік) до Запорізького козацтва (XVII - XVIII століття). Частину з них відкрито завдяки будівництву АЕС, ГЕС і ГАЕС.

Нагадаємо, що екологи та краєзнавці влітку акцентували увагу: через підняття рівня Олександрівського водосховища Південно-Українською АЕС може опинитися на межі зникнення Бузький Гард - одне з чудес України.

Раніше повідомлялося, що у Миколаєві знайшли житло майстра XII століття до н.е.

Більше про життя Миколаєва та області читайте на Depo.Миколаїв

Loading...
Loading...