Миколаїв

Між Тур де Франс і Олімпіадою: миколаївський гонщик підбив підсумки змагань

Андрій Гривко у цьому році був єдиним українцем, хто брав участь у Тур де Франс

01 серпня 2016, 16:47

Між Тур де Франс і Олімпіадою: миколаївський гонщик підбив підсумки змагань

Після того, як Ярослав Попович завершив професійну кар'єру, Андрій Гривко залишився єдиним елітним велогонщиком з нашої країни. У цьому році він був єдиним українцем на Тур де Франс. На французькому гранд-турі Андрій захищав кольори свого клубу "Астана", за який ганяється з 2010 року. А ось в Ріо Гривко виступатиме у формі збірної України і представлятиме Миколаївську область - на Олімпійських іграх він візьме участь в груповій гонці та роздільній. В інтерв'ю порталу XSPORT.ua миколаївець підводить власні підсумки Тур де Франс, повідомляє Depo.Миколаїв.

- Тур де Франс завершився тиждень тому. Ти вже встиг відійти від гонки?
- Вже так. Я нормально відновився. Два-три дні відпочив і зараз у мене самопочуття хороше. Вношу фінальні штрихи в підготовку до Ріо. 2 серпня вилітаю до Бразилії, так що у мене все йде за планом.

- Проїхавши свій дев'ятий Тур, як ти його оціниш з точки зору складності - чи був він простіше чи важче попередніх?
- Для мене кілька останніх Туров були простіше, тому що вже напрацьовано великий досвід. Я знаю, чого очікувати від цієї гонки. В мої перші старти на Тур де Франс, а це 2005 і 2006 роки, було більше етапів понад 200 км. Останнім же час етапи проходять трохи легше, а "розділки" сталі коротші. Зараз хіба що погодні умови більш екстремальні. Погода частіше змінюється, то буває і холодно і дощитиме, то спека під 40 градусів. І все це вміщається в один тиждень. Але оскільки у мене є великий досвід, проходження "Великої петлі" з кожним роком все простіше.

Між Тур де Франс і Олімпіадою: миколаївський гонщик підбив підсумки змагань

- Наскільки складно тобі було переносити ці різкі перепади в погоді?
- Це вже нормальні речі, адже клімат трошки змінився. Причому не тільки в Європі, а всюди. Така реальність, і від неї нікуди не дітися. Потрібно просто бути готовим до таких етапів. Легкої погоди не буде, на гонках бувають і сильні вітри, і дощ, і спека. У липні-серпні в Альпах і Піренеях це - нормальне явище. Дивуватися тут нічому. Я будь-які примхи природи переношу адекватно, оскільки звик їздити весняні класики, а там погода набагато гірше. Жару теж переношу добре, адаптуюся до будь-якої погоди і проблем з цим не маю.

Між Тур де Франс і Олімпіадою: миколаївський гонщик підбив підсумки змагань
- Який був найважчий етап за три тижні Тура?
- Мені найважче дався п'ятий етап, де була можливість виграти. Я їхав у відриві з Ван Аверматом і Де Гентом. Тоді довелося сильно викладатися. Існувала надія, що наш відрив доживе до кінця, і можна буде спробувати виїхати і перемогти. Але вийшло навпаки - мені не вистачило сил. Тоді я так "нормально" втомився, і в наступні дні після цього було важкувато.
Причому в роутбуці профіль виглядав не дуже складним, але все виявилося по-іншому. Навіть в основній групі приїхало всього 15 чоловік, і були розриви по часу. Тоді перепад висот склав 4 тисячі метрів, плюс спека 37 градусів. Загалом, досить потужний етап вийшов.

Між Тур де Франс і Олімпіадою: миколаївський гонщик підбив підсумки змагань

- Чи складно було відібратися в той відрив?
- Я "підсів" за потрібними людьми. Тоді було дуже багато атак, я зумів зачепитися, і ми "втекли". Далі почалися тактичні моменти. Попереду був один гонщик Рафал Майка, який не працював. Довелося просівати ту групу, і у мене, де Гента і Ван Авермата вийшло виїхати. Але сильно відірватися від переслідувачів ми не могли - розрив тримався на позначці 30 секунд. Довелося сильно витратитися. У моїх суперників виявилося трохи більше енергії, що дало їм можливість розіграти перемогу.

- Здалося, що в цьому році, на відміну від минулого, ти був більше задіяний в командних побудовах, і тому було менше можливості для маневру. Чи так це?
- Практично на всіх моїх Тур де Франс за "Астану" на першому місці стоять командні стратегії, особливо коли є основний лідер. Вільним був хіба що 2012-й рік, коли у нас не було чіткого капітана. А в 2014-му навпаки ніякої свободи, оскільки ми везли жовту майку Вінченцо Нібалі. Зараз же існували певні можливості, однак треба було дотримуватися тактики. Можна було їхати вперед, але все від'їзди закінчувалися тим, що доводилося чекати групу і допомагати своєму капітанові. У такій ситуації не завжди був сенс сіпатися і відбиратися у відрив.
У мене була одна можливість на п'ятому етапі, яку не вийшло до кінця реалізувати. Ну а потім працювали всією командою на Ару і намагалися йому допомогти фінішувати якомога вище в генеральній класифікації.

Між Тур де Франс і Олімпіадою: миколаївський гонщик підбив підсумки змагань

- Фабіо Ару їхав свій перший Тур де Франс і відразу отримав статус капітана. У загальному заліку він посів 13 місце. Як команда оцінила його виступ?
- У "Астані" їм залишилися задоволені, він проробив гарну роботу. Звичайно, в певних моментах було видно, що йому десь не вистачає жорсткості, впевненості в ухвалені рішень. Не обійшлося і без помилок. У нього був кризовий день в Андоррі, плюс не надто вдала переробка на другому тижні. А так він проїхав Тур де Франс на рівні. Якщо не брати до уваги останній гірський етап, то Фабіо постійно тримався в групі лідерів. Іноді він їхав не гірше, ніж Ромен Барді, який став в результаті другим. В майбутньому у Ару дуже хороші перспективи. Якщо попрацювати над дрібницями, прибрати всі мінуси, додати в силовому компоненті, то в наступні сезони він може бути дуже високо.

- Цей Тур де Франс став рекордним: до Парижа доїхало найбільша кількість учасників за всю історію - 174 з 198-ми стартували. Крім того, перший тиждень обійшлася без якихось серйозних подій. З чим ти це зв'язуєш?
- Дійсно, в останні роки було багато сходів на першому тижні через падіння, травми тощо. Цього разу начебто теж дув вітер, вистачало небезпечних етапів на півночі Франції. Але пелотон проїхав якось спокійніше. Може, було більше взаємоповаги між гонщиками. Навіть на фінальних ділянках - десь за 20 км до фінішу - вдавалося уникнути завалів. Багато в чому через це вдалося проїхати перші етапи без втрат. Потім вже люди почали сходити - хтось через травми, хтось через втому. Але перший тиждень був спокійний.
Я сподіваюся, що на гранд-турах така тенденція збережеться і в майбутньому, гонщики будуть більше один одного поважати. Хотілося, щоб наступний Тур де Франс відбувся в такому ж дусі.

Між Тур де Франс і Олімпіадою: миколаївський гонщик підбив підсумки змагань

- Зазвичай завали походять від того, що всі хочуть бути попереду. В цей раз не так було?
- Ще раз скажу, в цей раз було більше взаємоповаги. Хоча зазначу такий ось парадокс. Зазвичай на рівнинних етапах спринтери говорили: "Ось в кінці генеральники зі своїми помічниками заважають нам фінішувати, доводиться штовхатися, тому відбуваються завали". А в цей раз навпаки: на перших гірських етапах, коли перед підйомом ми брали позицію з гірниками і генеральниками, то часто зустрічали у себе на шляху спринтерів. Вони, мабуть, боялися їхати позаду і відстати від пелотону завчасно. До них теж надходили зустрічні питання, мовляв, ви, хлопці, не на своєму місці. Але при цьому має бути розуміння - навіть якщо людина не на своєму місці, то він повинен пропустити інших. Завали часто відбуваються, коли гонщик хоче знайти лазівку, хоча місця для цього немає. Потім він чіпляє кермом сусіда, обидва падають ну а потім спрацьовує принцип доміно. Коли люди коректно їдуть, дотримуються хоча б мінімальну дистанцію, то ризик завалів знижується в рази - як на фініші, так і перед горою або на небезпечному віражі.

Звичайно, буває, що гонщик падає через слизьке полотно. Але найчастіше причина подібних інцидентів - неграмотна і некоректна їзда. У такій ситуації в завали потрапляють 30-40 чоловік, три з яких з поламаними кістками їдуть додому. Важливо, щоб цих моментів було менше. Начебто на цьому Тур де Франс їх було не так багато. Хоча ще залишилося дуже багато упертих гонщиків, які вважають себе крутими фінішерами і не дають нікому проїхати. Але і з такими хлопцями можна працювати.

- Цього разу Крістофер Фрум здавався практично невразливий, і його домінування було просто тотальним. Його і справді неможливо було перемогти?
- Фрум - сильний і досвідчений гонщик. Він усунув свої мінуси: хоч одного разу і впав, але набагато краще став водити велосипед. Плюс його команда Sky була в цьому році просто неймовірно сильна і збалансована, тому Кріс завжди був захищений по максимуму. Атакувати його було дуже важко, та й практично ніде. Він як сир у маслі прокатався, так що навіть не до чого прискіпатися. Через це було таке домінування. Плюс до всього, Фрум дуже добре проїхав "розділку". У підсумку він виступив ідеально і заслужено виграв.

- Був один спірний момент щодо Фрума. На 12-му етапі до Мон Ванту він разом з Моллемой і Портом врізався в операторський мотоцикл. Потім він пару сотень метрів пробіг без велосипеда. Після довгих нарад організатори вирішили нейтралізувати його програш. Як гонщики поставилися до такого повороту подій?
- Я в таких випадках говорю, що треба уважно читати регламент UCI, який для нас є своєрідними правилами дорожнього руху. Там написано, що міняти велосипед потрібно, по-моєму, в п'яти метрах від інциденту. Те, що зробив Фрум - кинув велосипед і побіг, - в регламенті не допускається. На тому етапі комісари ухвалили таке ось рішення. Я не знаю, якими документами вони керувалися, оскільки випадок неординарний. Але як на мене, всі повинні дотримуватися правила, і гонщикам необхідно знати, як потрібно міняти велосипед і в який бік їхати, щоб не вийшов бардак.

Звичайно, організатори пошкодували Фрума, але я вважаю, що в тій ситуації могли бути й інші рішення. Наприклад, якийсь штраф або ще щось. Те, що сталося, - вже історія. Але я сподіваюся, що надалі ми будемо їздити чітко за регламентом, і всі команди будуть орієнтуватися, що робити в таких ситуаціях.

- Цей Тур де Франс був затьмарений жахливою трагедією в Ніцці 14 липня. Тоді з'явилася інформація, що "Велику петлю" можуть скасувати. Серед гонщиків були подібні розмови?
- Так, у нас теж про це говорили. Ще обговорювався варіант що в останній день на Єлисейських полях буде якась укорочена програма аж до скасування етапу. Але організатори прийняли серйозні заходи, посилили безпеку, збільшили кількість поліцейських. Нас запевнили, що безпека на високому рівні, тому немає необхідності припиняти гонку.

- А не страшно було їхати етап на наступний день?
- Страшно було і до цього, особливо в місцях масового скупчення людей. Як показує останній досвід, якщо щось подібне відбувається, то необов'язково на якихось стадіонах або великих спортивних заходах. Часто вибираються місця, де присутня менше охорони. Звичайно, все трохи побоювалися. Всі переживали, була туга, жаль. Але гонку важливо було продовжити, особливо для французів.

- Нинішній Тур де Франс був трохи некласичних - дві дуже короткі "розділки", багато важких гірських етапів. Як ти вважаєш, такий формат себе виправдав, або все ж краще від нього відходити і повертатися до класики?
- Зараз у велоспорті дуже багато говориться про те, що потрібно пам'ятати історію, берегти традиції. З цієї точки зору я звичайно ж підтримую класичний формат Тура. Ось наприклад, Тур де Франс триває три тижні. Його ж не намагаються скоротити до двох тижнів або розширити до чотирьох. Такий же підхід варто застосовувати і до розстановки етапів. По-перше, повинен бути пролог. Я не розумію, чому в цьому році не було прологу. Повинна бути довга "розділка", повинні бути гори. Маршрут потрібно робити в такому вигляді, до якого вже всі звикли, без якихось експериментів. Спринтерам, "роздільникам" і генеральникам варто дати свої окремі шанси. У такому напрямку потрібно йти і далі. А коли починаються всякі нововведення для збільшення видовищності, я до такого не надто позитивно ставлюся.

Я сподіваюся, що Тур де Франс буде існувати в класичному форматі - з довгими "розділками" і прологами. Нічого страшного немає, коли жовту майку після першого етапу бере "роздільник", а не спринтер. У цьому контексті від організаторів хотілося б бачити більш звичний підбір етапів. В такому випадку ти знаєш, до чого готуватися, і якою буде початковий розклад сил.

- Тобто ти за класику?
- Звичайно. Це, крім усього, підвищує безпеку. Ось в цей раз не було прологу, і перший етап - спринтерський. Всі несуться за цією жовтою майкою, через це зростає ризик падінь. При пролозі у кожного свій час, спринтери зазвичай виявляються позаду, і на наступний день борються тільки за перемогу, але не за жовту майку. А в такій ситуації, як в цьому році, все ризикують - і спринтери, і генеральщікі. Це завжди дуже небезпечно. Крім того, я не розумію, навіщо впроваджуються короткі командні гонки або гірські "розділки". За цим всім, як мені здається, втрачається суть самої гонки.

Раніше ще миколаївські спортсмени Ілля Кваша, а також Ольга Харлан розповіли про сподівання від Олімпіади.

Більше про життя Миколаєва та області читайте на Depo.Миколаїв

Loading...
Loading...