Миколаїв

Ми шалено щасливі, що стали срібними призерами, - Харлан про Олімпіаду

Миколаївська спортсменка радіє, що команда вдало завершила чотириріччя та зараз мріє про відпочинок

16 серпня 2016, 15:13

Ми шалено щасливі, що стали срібними призерами, - Харлан про Олімпіаду

Бронзовий призер Олімпійських Ігор в Ріо в індивідуальних змаганнях та срібний призер в команді, українська шаблістка Ольга Харлан відверто розповіла про всі пережиті в Бразилії емоції, важкий шляху до медалей, плани на майбутнє і багато іншого. Про це повідомляє Depo.Миколаїв з посиланням на XSPORT.ua.

Про емоції
"Зітхаю, тому що насправді було дуже важко. Такі емоції я переживала три рази в житті: це в Пекіні, в Лондоні і в Ріо. Це неймовірно. Такий накал нервів і емоцій. Насправді, я дуже рада, що у мене не одна не медаль, як з Пекіна і Лондона, а дві. Сьогодні мені не вдалося добре поспати, я поспала всього години три. Я постійно думала що могла бути інакше, що я зробила неправильно, що я зробила правильно, але не досить добре".

Про те, що можна було б виправити і що виправляти не потрібно. 8 серпня - особиста бронза
"Восьмого числа були особисті змагання. Я б виправила б свій настрій, більш розслаблено підійшла б до змагань. Напевно, це повторилася історія Лондона, знову ж на кону дуже багато було. Ти виграєш бій - у тебе 100% медаль, програєш - 50%. Так було і цього разу. Я думала, напевно, про це.

На мене, напевно, вплинуло те, що це було очікувано, що всі сподівалися на золото, хоча все було не так просто, насправді. Просто сподіватися не можна, треба щось для цього робити. В черговий раз я переконалася в тому, що я, напевно, сильна людина, адже вдруге пережити те, що я пережила в особистих змаганнях, я не побажаю навіть своєму ворогові на спортивній арені. Четверте місце - воно було і залишається найжахливішим на Олімпійських Іграх".

13 серпня - командне срібло
"День був дуже буйний, адже ми встали о п'ятій ранку. Зустріч у нас була в дев'ять. Вони дуже рано це зробили. Вони дуже рано провели дві зустрічі, а фінал у нас повинен бути був через шість годин. Це найгірший розклад, який може бути. Ти не ляжеш спати, ти не поїси, ти нічого не зробиш...

Що мені сподобалося в цей день - це як ми налаштувалися на першу зустріч. Команда Кореї, насправді, нелегка. Ми готувалися, ми дивилися відео, все проглядали, ми з ними тренувалися перед цим. Потім була несподівана зустріч з командою Італії, я думала все ж, що це буде Франція. Ми готувалися на Францію, але в будь-якому випадку знали, що може бути й Італія. Під час зустрічі, як завжди були проблеми, у нас по-іншому не буває. Ми не може рівно всі йти, у нас хвилями все. Обов'язково, хтось повинен щось зробити, і Україна повинна переживати. В кінці-кінців все закінчилося дуже добре, і у нас була 100% медаль".

Про настрій на фінал проти Росії
"Ми знали, що нижче другого місця ми вже не опустимося, ми хотіли взяти щось ще, крім срібла. Я не знаю... вони налаштовувалися всі на мене, можна так сказати. У них вийшло мене зупинити в першому бою і так пішло по всій зустрічі. Ми радіємо тому, що у нас є. Ми шалено щасливі, що ми срібні призери Олімпійських ігор. Що у нас є медаль. Вся та робота, яка була зроблена, вона недаремна".

Про найближчі плани
"Нам дозволили залишитися в Ріо. Ми щасливі, що так сталося. Насправді, ми не бачили інші змагання, ми нічого тут не бачили за 10 днів. Тільки їдальню, залу і село. Тому дуже хочеться вболівати за наших. За Жана Беленюка, за Олега Верняєва, за Юлю Ткач, за Аню Різатдінову я буду кричати. За всіх!".

Про кар'єру після Ігор в Ріо
"Ось сьогодні ми з Аліною Комащук йдемо на автобус, а вона мені каже: "Оль, таке відчуття незрозуміле", я кажу: "Яке? Таке, що думати нема про що?". Адже ми останній рік жили тим, що у нас є думка - Олімпійські ігри. Ми знали, для чого ми встаємо, що ми робимо. Зараз у нас таке спустошення, думаєш: "треба йти на тренування", потім: "стоп, не треба". Потім: "напевно, треба йти отримувати урок, фехтувати", знову: "Боже, не треба". 

Хочеться дуже сильно відпочити, хочеться, щоб якось ми просто відійшли, щоб я не думала, що мені треба на тренування, що у мене найближчий місяць нічого боліти не буде. Я дуже рада тому, що ми вдало закінчили сезон, чотириріччя, що ми принесли медалі Україні. Вони ось звідси (показує на серце, - ред.) і для всієї України".

Про майбутнє
"Я зараз не готова думати про те, що буде далі. Я знаю, що все буде добре, а що буде. Я говорила, що у нас є життя до Олімпіади і після. Життя до Олімпіади вже пройшла, я взагалі не вірю, насправді, що це все закінчилося. Тільки ось недавно був місяць до Ігри, потім 10 днів до Ігор, потім день до Ігор, але нічого, ми сильні, ми витримали".

Нагадаємо, що Олімпійські Ігри в Ріо стали третіми в кар'єрі для Ольги Харлан. В активі шаблістки золота медаль командних змагань в Пекіні, командне срібло в Бразилії, і дві індивідуальні бронзи - в Лондоні та Ріо.

Більше про життя Миколаєва та області читайте на Depo.Миколаїв

Loading...
Loading...