В планах у мене дві поідї, - Харлан про третю Олімпіаду у своєму житті

На Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро, що стартує 5 серпня, збірна України буде найменш численною за всі шість стартів на літніх Іграх - всього 206 спортсменів. Тому вага кожного досвідченого бійця - особливо цінна. Однією з "ветеранів" в свої 25 років є миколаївська шаблістка Ольга Харлан. Про свої плани щодо Олімпіади вона розповіла в інтрев'ю Весті, повідомляє Depo.Миколаїв.

До збірної миколаївська спортсменка увірвалася в неповні 17 років, здобувши "срібло" чемпіонату світу в команді. Через рік поступилася зі сльозами "золотом" домашнього ЧЄ, але потім виграла командний олімпійський турнір в Пекіні-2008. Ту четвірку тренер збірної олімпійський чемпіон Вадим Гутцайт називав "дівчата хі-хі-ха-ха". У Лондоні-2012 Ольга взяла "бронзу"в особистих змаганнях та їде до Бразилії з амбіціями і в особистому турнірі, і в команді.

Правда, із "золотого" складу восьмирічної давності в квартеті вона залишилася одна: Олена Хомрова закінчила кар'єру, а Галина Пундик та Ольга Жовнір поступилися в конкуренції молодим Олені Кравацькій, Аліні Комащук та Олені Вороніній. Нині Харлан поводиться більш стримано, як і її скромні молоді подруги. За вісім років з юніорки, що плаче через невдачі прямо в залі, вона перетворилася у впевнену в собі спортсменку, яка зібрала багату колекцію медалей ЧС і ЧЄ, вийшла заміж за колегу Дмитра Бойка. Незважаючи на зоряний статус, Ольга залишається відкритою в спілкуванні, а емоції поки стримує. 

Напередодні третіх в її кар'єрі Олімпійських ігор журналісти поговорили з доброзичливою фехтувальницею на церемонії проводів команди в Ріо. А через день шаблістки вирушили ще на одні збори в Х'юстон.

- Оля, як відчуваєш себе в великий олімпійській команді?
- Дуже класно. Мені подобаються такі масові заходи. Приємно поспілкуватися з колегами з інших видів спорту, порадіти за хлопців та дівчат, які пробилися на Олімпіаду. Вважаю, вони всі - герої. Радує, що нас проводжає багато простих уболівальників.

- Ви дуже довго говорили зі стрибуном у воду Іллею Квашею...
- Ми обидва - з Миколаєва, так що давно знаємо один одного, дружимо.

- Інші хлопці ставляться до тебе якось особливо? Все-таки - олімпійська чемпіонка.
- Начебто ні, як до нормальної. Як і я до них ставлюся. Мені здається, так і повинно бути. Я звичайний спортсмен, який їде в складі збірної, у мене не окремий пропуск.

- Як тобі нова форма збірної?
- Мені дуже подобається. Нам видали кілька комплектів на всі випадки життя. Ось на проводи одягла жовту сукню - думаю, вона на мені добре виглядає.

- Як відбулася підготовка до Олімпіади?
- Все добре, тренуємося досі. Побували на зборах в Італії, потім займалися в Кончі-Заспі, тепер летимо на спаринги в США. А звідти вже - в Ріо.

- Ти задоволена тим, які кондиції набрала?
- Про це можна буде судити вже після Олімпійських ігор.

- На червневому чемпіонаті Європи в Польщі ти обмежилася бронзовою медаллю і в особистому заліку, і в команді з подругами. Які висновки зробила?
- Насправді, багато чого не вдалося. Але, з іншого боку, було і ще є час, щоб щось змінити в кращу сторону. Сподіваюся, в Бразилії стільки помилок не допущу.

- Які очікування від третіх в житті Олімпійських ігор?
- Ммм... Завдання стоять. Я рада, що їду на Олімпіаду втретє і чекаю чогось позитивного. Сподіваюся, це будуть не останні Ігри в моєму житті.

- Завдання тобі поставили і особисті, і в команді?
- А як ви думаєте? Подивимося, як все складеться. Я ж не можу наперед щось обіцяти, адже це Олімпійські ігри! Там все буде зовсім по-іншому, це ж не чемпіонат світу, який щороку проводять. Якщо щось не вийшло "на світі", ти знаєш, що в наступному році можна виправитися і все зробити по-іншому. На Олімпіаді ж, напевно, головну роль відіграє те, хто більш стійкий психологічно, хто підійде в кращих кондиціях до потрібного моменту: хто фізично і у всіх інших аспектах буде готовий до високого напруження.

- Щось особливе зараз відчуваєш?
- Ну звичайно! Налаштовуюся, кажу собі, що Олімпіада - це дуже важливо. Але якщо про це багато думаю, то починаю сильно хвилюватися.

- Може, щоб не "перегоріти", потрібно відволікатися від стартів. Під час турнірів ти звертаєш увагу на щось за фехтувальної доріжкою?
- На цей раз, мабуть, все інше для мене з'явиться вже після змагань. Зараз все затьмарює цю грандіозну подію, до якої готувалися останні місяці, і ми відійшли від усіх особистих справ.

- У Бразилії доводилося бувати?
- Ні, ще жодного разу. Але будемо її розглядати вже після стартів. Спочатку - робота!

- У порівнянні з останнім командним турніром на Іграх-2008 в квартеті шаблісток залишилася ти одна. Відчуваєш себе серед нових подруг "ватажком команчів"?
- Насправді, в такому складі наша четвірка виступає досить давно - півтора роки. І в цій справі найголовніше - дійсно бути командою. Не варто відокремлювати мене від інших дівчат. Для досягнення високого результату потрібно, щоб ми були всі разом. І я думаю, що так і буде.

- Деякі спортсмени не люблять ходити на церемонії відкриття Олімпіад, оскільки там потрібно кілька годин стояти. А ти збираєшся?
- Так, обов'язково. З Х'юстона ми прилетимо в Ріо 2 серпня, до того ж після відкриття (5 серпня) ще буде пара днів відпочити - старти у нас 8-го. Хоча, насправді, це дуже важко - цілий вечір ти проводиш на ногах. Але це окупається тим, що побачиш грандіозну, в тому числі і для історії України, подія. Я ходила на церемонію відкриття Олімпіади-2012 в Лондоні, а в від в Пекіні-2008 пропустила, оскільки в нас уже на наступний день з ранку починалися змагання.

- Ти сказала, що віриш, що це не остання твоя Олімпіада. Скільки збираєшся виступати?
- Поки я нічого не скажу про те, що буде потім тому, що я не знаю, що буде потім. Ні в спорті, ні в особистому житті. Так, життя не закінчується, і, сподіваюся, все буде добре. Поки ж у мене в планах одна подія, точніше - дві: 8 серпня - особистий турнір, 13-го - командний.

Нагадаємо, що від Миколаївщини на Олімпійських іграх виступатимуть сім спортсменів.